Останніми роками відколи в роботі над проектами почав активніше використовувати системний підхід, помітив тренд на запит від керівників/власників проектів пройтися системним аналізом і по їх особистим стратегіям. І в більшості випадків проблемною точкою і фактором, через який пробуксовує персональна стратегія є відсутність чітко сформованої базової системи особистості.
Базова система особистості – це усвідомлений штучно створений інтелектуальний конструкт з філософії і методології, який становить сукупність цінностей, принципів, шаблонів поведінки та методів обробки інформації з навколишнього середовища, посилює таланти і не суперечить фізіології людини. Базова система визначає рівень нашого пізнання, логіку мислення і глибину думки, а також здатність людини до незалежного мислення, і прояву цього всього в практичній діяльності. Це дуже наближене до того, що ми в повсякденні називаємо світоглядом, але з ключовою різницею в тому, що ми його конструюємо свідомо, а не як пасивне сприйняття впливу оточення.
Я вважаю, що людина без базової системи – це листок, відданий на волю вітру, де «вітер» – це горезвісна громадська думка (думка тих, кого не питали; прості відповіді на складні питання; «успішний успіх» і «щасливе життя» з соцмереж etc). Таку людину кидає то в одну, то в іншу крайність, з нею практично неможливо про щось домовитись, а раніше домовлене обов’язково буде знехтуване під впливом «вітру». Такі люди на керівних посадах – прихована проблема для організацій, і все настільки гарно упаковано під зразковість, що не так легко відразу розпізнати суть. Тож треба ретельно аналізувати і регулярно підсвічувати, і якщо є розуміння, потенціал і бажання змінюватись – працюємо, нема – прощаємось.
Професійна діяльність і мислення будуть приносити дійсно відчутні результати тільки тоді, коли ви сформували власну базову систему, а не живете в системі координат інших. При цьому нема правильних чи неправильних базових систем – створена система або задовольняє запит її творця на даний момент і робить його життя кращим, або ні. Якщо все ок – удосконалюємо, якщо ні – «переписуємо». І завжди треба шукати баланс між адекватністю побудованої системи і еластичністю своїх дій – «карта» має максимально наближено відповідати «території», бо інакше просто потонете в своїх ілюзіях та фантазіях, які не мають нічого спільного з реальністю.
